УКРАЇНА: Кошти Італії для Одеського собору, який важко постраждав від російських обстрілів, потрібні терміново
Обіцяну Заходом допомогу релігійним об’єктам, які постраждали від військової агресії Росії, не повинна гальмувати бюрократія. Це потрібно Україні зараз.
Євгенія Гідулянова та Віллі Фотре
Собор після російських обстрілів.
HRWF (03.05.2024) – Минуло дев’ять місяців з того часу, як портове місто Одеса на Чорному морі було піддане обстрілу з боку Росії. Однак обіцяних Італією 500 000 євро на першочергові роботи зі збереження Одеського собору так і не надійшли на рахунок Одеської єпархії Української православної церкви.
У ніч на 23 липня 2023 року внаслідок масованого ракетного удару росіян по історичному центру міста, внесеному до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, серйозно постраждав Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор. Державні діячі країн Заходу негайно пообіцяли надати фінансову допомогу на проведення невідкладних протиаварійних робіт. Однак отець Мирослав, настоятель собору, до цього часу не бачив перших обіцяних євро.
Світове співтовариство рішуче засудило акт агресії Росії. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні та генеральний консул Грецької Республіки в Одесі Дімітріос Дохціс першими висловили свою підтримку у ЗМІ. Пізніше до них приєдналася ЮНЕСКО.
Італія була в авангарді країн, які першими запропонували свою допомогу у відновленні зруйнованих архітектурних пам’яток Одеси. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила: “Італія, яка володіє унікальними у світі навичками реставрації, готова взяти на себе зобов’язання щодо відновлення Одеського собору та інших скарбів художньої спадщини України”.
2 жовтня 2023 року Італія та Україна підписали угоду про надання допомоги у відновленні Спасо-Преображенського кафедрального собору в Одесі, а на початку грудня 2023 року було оголошено про виділення «незабаром» першого траншу.
На початку лютого 2024 року між Італією та ЮНЕСКО було підписано угоду, згідно з якою Італія зробить перший внесок у розмірі 500 тисяч євро на першочергові протиаварійно-відновлювальні роботи в Одеському соборі.
Незважаючи на усі ці обіцянки та домовленості, через дев’ять місяців, після тривалої зими, яка загрожувала подальшими руйнуваннями майже позбавленого даху собору, італійські кошти на невідкладні протиаварійні ремонтні роботи – 500 000 євро – досі не дійшли до кінцевої точки призначення – Одеського Спасо-Преображенського кафедрального собору Української Православної Церкви.
Лише завдяки пожертвам вірян та благодійників структура будівлі, художні та історичні скарби, що зберігаються в Одеському кафедральному соборі, уникнули додаткових непоправних пошкоджень.
Ці добровільні пожертви дозволили розпочати та продовжити ремонтно-реставраційні роботи, рятувати культурну спадщину Одеського собору – найбільшого православного храму міста, об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історія якого за часів Радянського Союзу та після здобуття незалежності була бурхливою.
Ми вважаємо, що для порятунку культурної спадщини та релігійних культових споруд, які постраждали від війни Росії проти України, невідкладно необхідна схема “подібна до Червоного Хреста”, яка дозволить уникнути важкої та громіздкої міжнародної бюрократії.
Євгенія Гідулянова взяла інтерв’ю у отця Мирослава (протоієрея Мирослава Вдодовича), настоятеля Одеського Спасо-Преображенського кафедрального собору, для видань “Bitter Winter” і “Human Rights Without Frontiers”.
Отче Мирославе, будь ласка, розкажіть, на якому етапі сьогодні знаходяться роботи з відновлення собору? Що вже зроблено, і які роботи ще потрібно виконати? Які фінансові кошти для цього будуть потрібні?
Пряме влучання російської ракети спричинило колосальні руйнування собору. Половина собору залишилася без даху, а решта перебувала в жахливому стані. Зруйновано центральні залізобетонні перекриття, пошкоджено фундамент та стіни, частина з яких потребувала демонтажу через загрозу обвалення. Всі вікна та ліпнина були вибиті. Комунікації собору були пошкоджені. У частині будівлі сталася пожежа. Осколки та вибухова хвиля повністю знищили декоративне та художнє оздоблення приміщень Верхньої церкви та всі мармурові іконостаси.
Потрібно було терміново провести демонтаж уламків та стін, що загрожували обвалом, розібрати завали, які досягали 6 метрів у глибину, під якими знаходилися, зокрема, церковні реліквії.
Пориви вітру зривали мідні листи з пошкодженої даху кафедрального собору. Вони злітали прямо на Соборну площу та прилеглі вулиці, створюючи серйозну загрозу життю людей. Прийдешні осінні дощі та зимові сніги несли загрозу остаточно розруйнути все, що вціліло. У листопаді Верхній храм Одеського собору було серйозно затоплено дощами.
Діяти потрібно було без зволікань, але обіцяна міжнародна фінансова допомога не дійшла до нас до настання поганої осінньо-зимової погоди.
Отець Мирослав на даху Одеського собору під час ремонтних робіт.
Спільними зусиллями, за допомогою наших прихожан та благодійників нам вдалося розібрати завали, що утворилися внаслідок ракетного удару, демонтувати аварійні конструкції. Згодом ми почали відновлювати дах собору, і сьогодні більша його частина відремонтована. Також вдалося відновити всі вікна. Наразі ми розпочали відбудову зруйнованої частини стін храму.
Це лише мала частина роботи, яку необхідно виконати. Фактично це першочергові протиаварійні роботи, які дозволять запобігти подальшому руйнуванню собору, і ми виконали їх на 80%.
Обсяг подальших робіт, пов’язаних з реставрацією внутрішнього убранства собору, ще потрібно визначити, важко оцінити необхідні витрати. Тільки один мармуровий іконостас, в який потрапила російська ракета, коштував на час його будівництва близько 500 000 євро.
Офіційні особи Італії неодноразово заявляли про готовність взяти участь у процесі ремонту та реставрації собору. У пресі уже кілька місяців публікується інформація про виділення першого траншу у розмірі 500 000 євро. Чи отримав собор ці кошти для розрахунків з підприємцями?
Протягом останніх дев’яти місяців з моменту ракетного удару ми неодноразово зустрічалися з офіційними особами Італії та ЮНЕСКО. Було багато живої дискусії про найактуальніші питання, багато надій і обіцянок.
Фото зустрічі 9-10 лютого 2024 року. Джерело: сайт Одеської міської ради.
Остання зустріч з участю італійської делегації, очолюваної спеціальним посланником з питань відбудові та зміцнення стійкості України Давіде Ла Чечілія, представниками Одеської міської ради, ЮНЕСКО та Одеської єпархії, відбулась 9–10 лютого 2024 року.
Представники Одеської єпархії поставили багато запитань, основними з яких є наступні:
- У якому обсязі планується надання допомоги? Хто саме буде її надавати?
- Які етапи передбачаються для надання допомоги?
- Коли можна буде отримати цю допомогу фактично?
Ми нагадали, як багато часу минуло з моменту трагедії.
Представники італійської сторони запевнили, що їхня робота виконується з безпрецедентною швидкістю, але кожен етап потребує письмового підтвердження та необхідних погоджень.
Великим несподіванням для нас було дізнатися, що той перший італійський транш, про який багато писали в пресі, планувався для спеціального проєкту, пов’язаного з відновленням даху! Проведення цих робіт мало невідкладний характер, і нам довелося діяти самостійно, щоб врятувати собор від подальших руйнувань під час проливних осінніх дощів, зимових морозів та снігопадів.
Ми розповіли, що дах Одеського собору здебільшого вже відбудовано (відремонтовано 2500 кв.м).
Делегація відвідала собор, де ми ознайомили її з ходом проведених нами аварійних та консерваційних робіт. Господін Ла Чечілія особисто взяв участь у огляді собору і заверив нас, що вживе всі необхідні заходи для налагодження продуктивної співпраці та надання собору необхідної допомоги.
На жаль, на сьогоднішній день ми не отримали жодних коштів від Італії для проведення робіт з реставрації собору. Інформації про можливі терміни їх отримання я не маю.
У пресі була опублікована інформація про те, що в березні цього року координатор ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі повідомила про отримання міжнародною організацією траншу в розмірі 500 000 євро від уряду Італії на відновлення Одеського кафедрального собору. Однак Одеська єпархія не отримала жодних офіційних повідомлень про це.
Яким чином ви здійснюєте збір пожертв?
Ми продовжуємо виконувати роботи за кошти, які нам вдалося зібрати завдяки нашим прихожанам та благодійникам. Нам також допомагають інші храми Одеської єпархії, передаючи нам зібрані ними пожертви.
Давня традиція на дії: іменні цеглини.
За давньою традицією, яка історично склалася під час будівництва храмів, ми також запрошуємо всіх охочих долучитися до реставрації собору, заклавши свою особисту цеглу. Жертводавець самостійно визначає, скільки він хоче пожертвувати на іменну цеглу і віддає гроші церкві безпосередньо або за безготівковим розрахунком. Священик напише його ім’я на цеглині, яку буде покладено в церковну кладку.
Звичайно, після завершення зовнішнього оздоблення ці імена будуть приховані під штукатуркою, проте священнослужителі завжди будуть молитися за тих, хто доклав зусиль до реставрації собору.
Для збору пожертв ми також створили благодійній фонд митрополита Агафангела «Відновлення Спасо-Преображенського собору в м.Одесі».
Незважаючи на всі труднощі, Одеський собор не призупиняв свою роботу ні на день. Богослужіння щодня відбуваються у Нижньому храмі, який пережив ракетний удар.
Ми вдячні всім, хто висловив бажання і готовність допомогти у його відновленні. Це цінно і необхідно. Багато ще предстоїть зробити.
Євгенія Гідулянова має науковий ступінь кандидата юридичних наук, з 2006 по 2021 рік була доцентом кафедри кримінального процесу НУ «ОЮА». Зараз вона займається приватною практикою та консультує брюссельську неурядову організацію «Права людини без кордонів».