“ЮНЕСКО! Припиніть блокувати трансфер 500 000 євро, обіцяних прем’єр-міністром Італії Мелоні на відбудову обстріляного Одеського собору!»
Це заклик брюссельської громадської організації «Права людини без кордонів» через рік після обстрілу Росією історичного центру Одеси, який сильно зруйнував Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор.
Автор: Віллі Фотре, директор організації «Права людини без кордонів » (*) та д-р Євгенія Гідулянова з Одеси
HRWF (22.07.2024) – Після досить дорогих місій представників ЮНЕСКО в Одесу (**), міжнародна організація, відповідальна за збереження Всесвітньої спадщини, досі не видала пожертву в розмірі 500 000 євро, яку прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні надала в їхнє розпорядження для екстреної допомоги.
Рік тому, у ніч на 23 липня 2023 року, російські війська здійснили масовану атаку по території Одеси та області, випустивши 19 ракет різних типів. Удар припав на історичний центр Одеси, включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Внаслідок атаки було пошкоджено 25 пам’яток архітектури, зокрема Спасо-Преображенський собор. Половина собору залишилася без даху, в будівлі були розбиті центральні палі і фундамент, вибиті всі вікна, збита ліпнина. Рятувальникам і священнослужителям вдалося врятувати деякі ікони, в тому числі і Касперівську ікону Божої Матері, яка вважається покровителькою Одеси. Зберіглася і Іверська ікона Божої матері, встановлена до 100-річчя Одеси.
Обіцянка Італії та участь ЮНЕСКО
У перший же день російських обстрілів прем’єр-міністр Джорджія Мелоні пообіцяла зробити фінансовий внесок у екстрене відновлення Спасо-Преображенського собору Одеси, який 23 липня 2023 року сильно постраждав від російських обстрілів.
2 жовтня 2023 року Україна та Італія підписали угоду про відновлення Спасо-Преображенського собору.
У листопаді собор затопили сильні дощі, і Одеська єпархія прискорила термінові роботи з консервації даху. Розбирати уламки та видаляти пошкоджені мідні листи даху вона почала практично одразу після ракетного удару. На відео отця Мирослава з даху собору у Facebook видно, що роботи вже велися 10 серпня 2023 року, на 19-й день після ракетного удару.
Як повідомила Одеська міська рада, на початку лютого 2024 року між Італією та ЮНЕСКО було підписано угоду про виділення коштів. Італійську урядову делегацію очолив Спеціальний посланник з питань відновлення та зміцнення стійкості України Давіде Ла Чечілія.
Реконструкція відбуватиметься на основі тристороннього Меморандуму та під контролем наглядової ради
За інформацією Одеської мерії було оприлюднено план підписати тристоронній Меморандум про співпрацю з відновлення Одеси (Італія – Україна – ЮНЕСКО), а також окремо між Італією та Україною, де будуть позначені напрямки співпраці.
Для виконання цих реставраційних робіт мала бути створена Наглядова рада, до якої увійшли б усі учасники тристороннього Меморандуму, а також стратегічні, технічні та наукові підрозділи. До останнього, зокрема, мали увійти вчені з Політехнічного інституту Мілана, Міланського трирічного музею та Національного музею сучасного мистецтва та архітектури в Римі.
У попередній статті «Права людини без кордонів» наголошувала, що з боку української сторони було б розумно включити професора Мещерякова до складу Наглядової ради, оскільки його ім’я тісно пов’язане з історією відбудови Одеського собору, який був повністю зруйнований за часів Сталіна. Кандидат технічних наук, доцент, Мещеряков є членом Українського комітету ІКОМОС (Міжнародна рада з питань охорони пам’яток та історичних місць), Голова Одеського регіонального відділення Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України, судовий експерт Міністерства юстиції України, науковий співробітник програми Британської академії «Дослідники в зоні ризику», запрошений науковий співробітник Трініті-коледжу Кембриджського університету. Автор двох монографій та понад сімдесяти наукових публікацій, статей, дисертацій у галузі архітектури та охорони культурної спадщини.
Під керівництвом Мещерякова група архітекторів у 1999 році стала лауреатом національного конкурсу проектів відтворення Одеського Спасо-Преображенського кафедрального собору, який був відбудований у 2000–2010 роках на основі цього проекту. Тоді йому було присуджено Державну премію України в галузі архітектури за відтворення Одеського собору. Він також є автором книги на цю тему.
Нещодавно ЮНЕСКО залучило Мещерякова в якості зовнішнього консультанта терміном на два місяці.
Занадто пізно, як завжди із Заходом і… нічого від ЮНЕСКО
Кілька днів тому, 7 липня, мер Одеси Геннадій Труханов у розмові з кореспондентами прес-агентства «Укрінформ» заявив:
«Ми неодноразово зустрічалися з представниками Італії та ЮНЕСКО, і я зауважив, що зустрічі наші приємні, але непродуктивні, адже ми вже відбудували майже весь дах храму за кошти Єпархії, а від ЮНЕСКО все ще чекаємо тих грошей.
Італія, зі свого боку, передала кошти тільки навесні, але ЮНЕСКО без попередніх експертних досліджень та прозорих процедур з відбору підрядників гроші теж не може перевести напряму на Собор. Тому ми чекали експертів ЮНЕСКО, досліджень, сканування та документування руйнувань і так далі. Я просив: “Дайте ці гроші, вони хоч цеглу на них куплять – але ЮНЕСКО так не працює. З такими темпами ми відбудуємо храм своїми силами.”
Мер звернувся до ЮНЕСКО з проханням зафіксувати ці роботи та виділити на них кошти, які б спрямували на подальшу відбудову, але йому відповіли, що в Італії та в ЮНЕСКО не можуть дати гроші за вже виконані роботи, “тому що є процедури та своє законодавство”.
Висновки
Іншими словами, якби пересічні громадяни України фінансово не сприяли терміновому збереженню собору до зими, збитки були б набагато серйознішими, дорожчими і, можливо, непоправними. Можна уявити, як складно було Одеській єпархії Української православної церкви (УПЦ) та настоятелю кафедрального собору отцю Мирославу (Мирославу Вдодовичу) зібрати достатньо невеликих пожертв від населення, ослабленого та зубожілого війною, для порятунку скарбів собору.
Підсумовуючи, можна сказати, що бюрократія ЮНЕСКО надто повільна, а тому не здатна протистояти надзвичайним ситуаціям в Україні.
Червоний Хрест у разі раптових катастроф має можливість негайно втрутитися на місцях, обійшовши будь-яку важку і обтяжливу міжнародну бюрократію для порятунку життів. Поки в ЮНЕСКО немає такої схеми «типу Червоного Хреста», країнам, які готові допомогти Одесі, слід уникати спрямування своєї фінансової допомоги через цю інституцію та надавати перевагу прямим юридичним угодам з відповідними місцевими органами влади.
Виноски
(*) Бельгійський автор статті до лютого 2022 року понад десяток разів бував в Одесі та регулярно відвідував Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор, де знаходилося перше місце поховання тіла вселенського патріарха Константинополя Григорія V (1746 – 1821), убитого за наказом султана та таємно перевезеного грецькими моряками до Одеси. Набагато пізніше його тіло було перенесено і поховано в православному соборі Афін.
(**) Деякі візити ЮНЕСКО
29.07.2023 – Представники місії ЮНЕСКО.
07.09.2023 – Посол Італії в Україні, консул Італії в Одесі, представники італійського уряду, італійські фахівці з відновлення культурної спадщини та весь присутній в Україні апарат ЮНЕСКО на чолі з К’ярою Бардескі.
09.02.2024 – Голова місії ЮНЕСКО в Україні разом із італійською делегацією на чолі зі Спеціальним посланником Міністра закордонних справ Італії з питань відбудови України Давіде Ла Чечілія та представниками Посольства Італії.
23.05.2024 – Представники місії ЮНЕСКО
